Вікторія Павлівна Лебедєва, журналістка газети «Вечірній Харків», у 1989 році вперше надрукувала статтю про трагедію Дробицького Яру. В архіві представлено опубліковані авторські роботи та ті, що не вийшли друком, щодо Дробицького Яру, листування з читачами, розповіді праведників народів світу та спогади врятованих. Відгуки про книги, творчість та дослідження свідчать про високу оцінку колег по перу. Наводяться численні факти очевидців трагедії Дробицького Яру, окремі з них було опубліковано вперше. Тепер для жертв, із мартирологу Дробицького Яру, що згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів В.П. Лебедєвої». В архіві здебільшого містяться різноманітні документи та свідоцтва, на підставі яких створено мартиролог Дробицького Яру. Це спогади тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті та тих, хто знав і пам'ятав загиблих — їх сусідів, товаришів, колег, рідних. Понад 500 осіб надали інформацію про жертв Дробицького Яру, усі вони вказані на сайті. Вивчаючи архів П.П. Сокольского, вдалося встановити нові імена жертв: більше 280 чоловік раніше не були вказані в мартирологу. Тепер для жертв із мартирологу Дробицького Яру, які згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів Сокольського П.П.». Це велике зібрання фотографій, документів, газетно-журнальних вирізок щодо питань, які хоча-б якось стосувалися трагедії Дробицького Яру, проєктів меморіалу, збору коштів, підготовки та безпосередньо будівництва комплексу. В архіві зібрано літературну та художню творчість, присвячену Дробицькому Яру, полемічні нотатки та свідчення очевидців, із зазначенням конкретних імен. Тепер для жертв, з мартирологу нашого сайту, які були згадані у спогадах, вказано посилання на «Архів Давидових». Стали доступними відомості про загиблих членів кількох сімей (наприклад, Давидових, Полнарьови, Шварц, Шаїс, Туніс, Трайнен і багато інших) Для кожної жертви вказано посилання на документи з Центральної Бази даних імен жертв Шоа музею Яд Вашем
|
З приватного зібрання родини Давидових Їхні імена мені не відомі
|
|