Вікторія Павлівна Лебедєва, журналістка газети «Вечірній Харків», у 1989 році вперше надрукувала статтю про трагедію Дробицького Яру. В архіві представлено опубліковані авторські роботи та ті, що не вийшли друком, щодо Дробицького Яру, листування з читачами, розповіді праведників народів світу та спогади врятованих. Відгуки про книги, творчість та дослідження свідчать про високу оцінку колег по перу. Наводяться численні факти очевидців трагедії Дробицького Яру, окремі з них було опубліковано вперше. Тепер для жертв, із мартирологу Дробицького Яру, що згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів В.П. Лебедєвої». В архіві здебільшого містяться різноманітні документи та свідоцтва, на підставі яких створено мартиролог Дробицького Яру. Це спогади тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті та тих, хто знав і пам'ятав загиблих — їх сусідів, товаришів, колег, рідних. Понад 500 осіб надали інформацію про жертв Дробицького Яру, усі вони вказані на сайті. Вивчаючи архів П.П. Сокольского, вдалося встановити нові імена жертв: більше 280 чоловік раніше не були вказані в мартирологу. Тепер для жертв із мартирологу Дробицького Яру, які згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів Сокольського П.П.». Це велике зібрання фотографій, документів, газетно-журнальних вирізок щодо питань, які хоча-б якось стосувалися трагедії Дробицького Яру, проєктів меморіалу, збору коштів, підготовки та безпосередньо будівництва комплексу. В архіві зібрано літературну та художню творчість, присвячену Дробицькому Яру, полемічні нотатки та свідчення очевидців, із зазначенням конкретних імен. Тепер для жертв, з мартирологу нашого сайту, які були згадані у спогадах, вказано посилання на «Архів Давидових». Стали доступними відомості про загиблих членів кількох сімей (наприклад, Давидових, Полнарьови, Шварц, Шаїс, Туніс, Трайнен і багато інших) Для кожної жертви вказано посилання на документи з Центральної Бази даних імен жертв Шоа музею Яд Вашем  |
Пам'ять і подяка
Литовський Дмитро Фроїмович
24 січня 1959 — 5 лютого 2014 |
5 лютого 2014 пішов з життя директор комунального підприємства "Меморіальний парк «Дробицький Яр»" Литовський Дмитро Фроїмович.
Передчасно померла розумна, чесна, інтелігентна людина, прекрасний керівник і організатор.
Його відкритість, доброта, надзвичайне почуття гумору, уважне ставлення до чужих проблем здобули йому любов та повагу оточення, друзів і коллег.
Почуття відповідальності за пам'ять про минуле штовхало його до нових ідей у роботі з удосконалення меморіального комплексу.
Завдяки тим проєктам, які очолював і втілював у життя Дмитро Фроїмович, статус і значущість меморіалу «Дробицький Яр» зросли, як в Україні, так і за її межами.
Важко змиритися з тим, що його немає поруч із нами.
Світла пам'ять про Литовського Дмитра Фроїмовича назавжди збережеться в наших серцях!
|
Давидов Фелікс Савелійович
22 березня 1948 — 3 січня 2014 |
3 січня 2014 року пішов з життя Давидов Фелікс Савелійович.
Фелікс Савелійович і його батько, Давидов Савелій Павлович, брали активну участь у створенні меморіалу. Завдяки підтримці Фелікса Савелійовича стало можливим створення проєктів, мета яких — збереження пам'яті про Голокост.
Вшануймо його пам'ять
|
Сокольський Павло Петрович
15 лютого 1934 — 19 березня 2018 |
19 березня 2018 року пішов з життя Сокольський Павло Петрович.
Складно переоцінити внесок П.П. Сокольського у створення меморіального парку та музею «Дробицький Яр».
Професійний історик П.П. Сокольський досліджував трагедію Голокосту, займався пошуком імен загиблих євреїв у роки окупації нацистами міста Харкова.
Павло Петрович був автором кількох книг: «Скажи Дробицький Яр», «Книга пам'яті Дробицького Яру», у яких міститься мартиролог жертв Дробицького Яру, архівні документи, а також спогади тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті та тих, хто знав і пам'ятав загиблих.
Як голова комісії «Дробицький Яр», Харківського обласного відділення Українського фонду культури та заступник голови громадського комітету «Дробицький Яр», П.П. Сокольський всю свою енергію віддавав справі, щоб увіковічити трагедію Дробицького Яру.
Із вдячністю вшануймо його пам'ять
|
|
|
