Дробицький Яр
Новини

Фотографії

Архів В.П.Лебедєвої

Вікторія Павлівна Лебедєва, журналістка газети «Вечірній Харків», у 1989 році вперше надрукувала статтю про трагедію Дробицького Яру. В архіві представлено опубліковані авторські роботи та ті, що не вийшли друком, щодо Дробицького Яру, листування з читачами, розповіді праведників народів світу та спогади врятованих. Відгуки про книги, творчість та дослідження свідчать про високу оцінку колег по перу. Наводяться численні факти очевидців трагедії Дробицького Яру, окремі з них було опубліковано вперше. Тепер для жертв, із мартирологу Дробицького Яру, що згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів В.П. Лебедєвої».

Архів П.П. Сокольського

В архіві здебільшого містяться різноманітні документи та свідоцтва, на підставі яких створено мартиролог Дробицького Яру. Це спогади тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті та тих, хто знав і пам'ятав загиблих — їх сусідів, товаришів, колег, рідних. Понад 500 осіб надали інформацію про жертв Дробицького Яру, усі вони вказані на сайті. Вивчаючи архів П.П. Сокольского, вдалося встановити нові імена жертв: більше 280 чоловік раніше не були вказані в мартирологу. Тепер для жертв із мартирологу Дробицького Яру, які згадуються в документах архіву, вказано посилання на «Архів Сокольського П.П.».

Архів родини Давидових

Це велике зібрання фотографій, документів, газетно-журнальних вирізок щодо питань, які хоча-б якось стосувалися трагедії Дробицького Яру, проєктів меморіалу, збору коштів, підготовки та безпосередньо будівництва комплексу. В архіві зібрано літературну та художню творчість, присвячену Дробицькому Яру, полемічні нотатки та свідчення очевидців, із зазначенням конкретних імен. Тепер для жертв, з мартирологу нашого сайту, які були згадані у спогадах, вказано посилання на «Архів Давидових».

Сім'ї

Стали доступними відомості про загиблих членів кількох сімей (наприклад, Давидових, Полнарьови, Шварц, Шаїс, Туніс, Трайнен і багато інших)

Невідомі документи

Посилання на Яд Вашем

Для кожної жертви вказано посилання на документи з Центральної Бази даних імен жертв Шоа музею Яд Вашем

Господарська діяльність комунального підприємства

Flag Counter

 

Вікторія Павлівна Лебедєва

Вікторія Павлівна Лебедєва

Вікторія Павлівна Лебедєва народилася у 1939 році в місті Люботин Харківської області в родині інженера залізничного транспорту, який у 1942 році, у складі великої групи люботинських залізничників, був заарештований Гестапо та після допитів і катувань загинув.

У 1961 році закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету.

З 1969 року працювала в газеті «Вечірній Харків» коректоркою, кореспонденткою відділу культури, пізніше старшою кореспонденткою відділу науки та навчальних закладів, а потім старшою кореспонденткою відділу листів і масової роботи з читачами.

З 1988 року від П.П. Сокольського та А.Б. Кагана (який встановив перший пам'ятник) дізналася подробиці про події зими 1941—1942 років у Дробицькому Яру міста Харкова.

У 1989 році опублікована нею в газеті «Вечірній Харків» стаття про трагедію Дробицького Яру «Нехай не сходить трава забуття» стала першим матеріалом на цю тему, який поклав початок формуванню громадської думки на користь створення меморіалу на місці трагедії. Завдяки її зусиллям газета щомісяця публікувала розворот про Дробицький Яр зі спогадами тих, хто врятувався, зі свідченнями очевидців, нарисами журналістів.

У 1991 році спільно з П.П. Сокольским видає книгу «Скажи, Дробицький Яре». Зміст книги складають архівні документи, а також спогади тих небагатьох, кому вдалося уникнути смерті й тих, хто знав і пам'ятав загиблих — сусідів, товаришів, колег, рідних. У 2004 році книга видана в новій редакції під назвою «Книга пам'яті Дробицького Яру».

У 1992 році за роботу над темою трагедії Дробицького Яру була нагороджена Почесною грамотою та другою премією Харківським відділенням Спілки журналістів України.

Брала активну участь у роботі громадського комітету «Дробицький Яр», висвітлюючи в пресі хід робіт із будівництва Меморіалу, організовувала та проводила масові заходи, присвячені подіям Голокосту в м. Харкові.

З 1995 року працювала в обласній науково-пошуковій редакції Книги Пам'яті України. Завдяки її пошукам у різних архівах поіменні списки загиблих у Дробицькому Яру було суттєво доповнено.

Вікторія Павлівна й зараз веде активну дослідницьку роботу, співпрацюючи з краєзнавчим музеєм міста Люботин.

Із архіву Лебедєвої Вікторії Павлівни

 

©2011-2021, КП «Меморіальний парк «Дробицький Яр»